Місто Єрусалим - перлина Близького Сходу, духовна та географічна столиця Ізраїлю, душа та серце землі ізраїльської. Місто Єрусалим є священним місцем відразу для трьох найбільших релігій: іудаїзму, християнства та ісламу. Головні пам'ятки міста Єрусалим - релігійні та історичні пам'ятки світового значення. Тут розташовані такі значущі святині, як Стіна Плачу, Храм Гробу Господнього та мусульманський комплекс Аль-Харам аль-Шаріф.

Місто Єрусалим розташоване на північному сході Ізраїлю між Середземним та Мертвим морем на південному плато в Юдейських горах.
Через територію міста Єрусалим проходить вододіл Юдейських гір, що межують на сході з Іудейською пустелею, яка круто спускається до Йорданської долини та Мертвого моря. На заході гори обриваються у бік прибережної рівнини, що тягнеться приблизно на 35 кілометрів до Середземного моря. Особливу мальовничість надає ландшафту Єрусалиму часте чергування пагорбів.
Місто Єрусалим є одним із найдавніших міст світу. Історія міста Єрусалим починається 4500 року до нашої ери. Засновниками міста вважається плем'я євусеїв.
Євреї прийшли в ці місця у 1000 році до нашої ери. Цар Давид збудував тут укріплений район, проголосивши новий "Град Давида" столицею Ізраїльського царства. Йому на зміну прийшов син Соломон, який заснував Перший храм на священній Храмовій горі. Сюди переносять Ковчег Завіту зі скрижалями, отриманими Мойсеєм на горі Сінай, а на горі Моріа починають зводити храм.

За багато тисячоліть місто Єрусалим входило до складу різних держав: Юдейське царство, Римська імперія, Візантія, Арабський халіфат та інші. З початку XVI століття місто знаходилося під владою Османської імперії, в грудні 1917 року було зайняте англійськими військами. З 1920 до 1948 року Єрусалим був адміністративним центром англійської підмандатної території Палестини. За рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1947 року місто мало стати самостійною адміністративною одиницею під управлінням ООН.
1950 року Ізраїль оголосив місто Єрусалим своєю столицею. В Єрусалимі знаходяться Кнесет (ізраїльський парламент) та всі державні та урядові установи Ізраїлю. У 1948-1967 роках, коли Східний Єрусалим був окупований Йорданією, цей статус поширювався лише на західну частину міста. Після перемоги у Шестиденній війні 1967 року Ізраїль отримав контроль над усією територією міста, законодавчо відокремив Східний Єрусалим від західного берега річки Йордан та оголосив свій суверенітет над об'єднаним Єрусалимом.
Законом про Єрусалим від 30 липня 1980 року Ізраїль оголосив місто Єрусалим своєю єдиною та неподільною столицею.
Єрусалим - це не просто одне з найдавніших і найвідоміших міст на землі, - це живий музей просто неба, священне місто трьох релігій (іудаїзму, християнства та ісламу) і духовний центр, куди щороку прямують сотні тисяч паломників. Саме тут зосереджені головні пам'ятки християнського та іудейського світу: Стіна Плачу, Храмова гора та Храм Гробу Господнього.
Стіна Плачу - частина найдавнішої стіни храмового комплексу, на якій 2 тисячі років тому стояла головна святиня іудаїзму - Другий храм. Коли його зруйнували, вціліла лише західна частина стіни, звідки й походить назва. Стіною плачу її стали називати араби, бачачи, як євреї приходять сюди плакати і молитися.

Сама стіна побудована з величезного вибитого каміння, маса якого коливається від двох до п'яти тонн. Камені виточені способом, характерним для будівництва часів Ірода Великого: кам'яний каркас точений, згладжений та злегка втиснутий, а центр каменю виступає назовні.
Весь фрагмент стіни, що зберігся, тягнеться майже на 500 метрів, але основне місце паломництва - велика площа, на яку виходить відкрита ділянка будівлі. Цю площу називають синагогою просто неба. Тут відбуваються масові молитви, відзначаються єврейські свята, приймають присягу новобранці ізраїльської армії. Основна туристична традиція протягом 300 років - вкласти записку в щілину між величезними валунами (довжина найбільшого - 13 метрів).
Храм Гробу Господнього - головна християнська святиня, місце, де за переказами був розіп'ятий, а потім воскрес Ісус Христос. Храм Гробу Господнього, що розташований у Християнському кварталі Старого міста, безумовно, є однією з головних пам'яток Святої землі, а також найсвятішим місцем для християн, куди щорічно стікаються мільйони паломників. Особливо багато паломників прямують до Храму у дні свята Великодня та на сходження Благодатного вогню.
За багато століть Храм не раз перебудовувався, пережив руйнування та пожежу. Нині це складний комплекс споруд, що об'єднує кілька храмів та каплиць та поділений між вірменською, сирійською, православною, католицькою, коптською та ефіопською церквами.

Усередині зберігається безліч найбільших християнських святинь:
Також тут розташований символічний "Пуп Землі" - кам'яна ваза, що означає центр устремлінь усіх християн до місця останніх днів життя, смерті та воскресіння Христа.
Величний комплекс є також штаб-квартирою єрусалимської православної церкви.
Гробниця Діви Марії - одна з найбільших святинь християнського світу. Знаходиться гробниця Богородиці у Кедронській долині, біля підніжжя західного схилу Оливкової гори у Східному Єрусалимі. Над гробницею збудована печерна церква Успіння Богородиці. Релігійні джерела стверджують, що Богородиця померла в Єрусалимі, на горі Сіон у 57 році, віком 72 років. Апостоли вирішили з почестями поховати її в сімейному склепі, де раніше були поховані її батьки праведні Йоаким та Анна, і святий Йосип Обручник (чоловік Богородиці).

Церква біля гробниці Богородиці була споруджена за Костянтина Великого в 4 столітті нашої ери. Протягом століть церква неодноразово руйнувалася та відновлювалася заново, востаннє вона була перебудована у другій половині 14 століття ченцями-францисканцями. Нижня частина храму вирубана у скелі у формі хреста, в центрі якого знаходиться мармурова каплиця розміром 2 на 2 метри, прикрашена срібними свічниками та коштовностями. У ній і лежить Гробниця Пресвятої Діви Марії.
На сьогоднішній день комплекс належить Грецькій Православній церкві та частково іншим християнським конфесіям.
Для мусульман, які також поклоняються Діві Марії, у будівлі є спеціальне місце для молебню, відзначене нішою у стіні, що вказує на Мекку.
Сподобалася стаття? Будь ласка, поділіться:
Вам також буде цікаво:
