Перлина Центральної Азії – місто Бухара
Місто Бухара - стародавнє місто Узбекистану, перлина Центральної Азії, яке має найбагатшу історію, "місто музей", що має більш ніж 140 архітектурних пам'яток середньовіччя. Місто Бухара по праву вважається Меккою для мусульман, оскільки воно ще в середні віки було священним містом усіх мусульман Центральної Азії, крім того це місто вважали обителью слави, воно було місцем зборів найвизначніших людей того часу.
Корисна інформація про місто Бухару
- Місто Бухара - шосте за чисельністю населення місто Узбекистану.
- Рік заснування - середина I століття до нашої ери.
- Чисельність населення - близько 280 187 мешканців.
- Площа території - 39,4 квадратних кілометра.
- Телефонний код: + 998 652.
- Телефон екстреної допомоги - 112.
Розташування та клімат міста Бухари
Розташоване місто Бухара у південно-центральній частині Узбекистану у низинах річки Зеравшан, в центрі Бухарської оази серед пустелі Кизилкуми. Відстань до міста Ташкент близько 434 кілометрів.
Клімат у місті Бухара різко континентальний. Літо тут посушливе, ясне, спекотне та вітряне, а зими снігові, дуже холодні та місцями хмарні. Протягом року температура зазвичай коливається від -2 до 37 °C і рідко буває нижче -8 °C або вище 41 °C.
Спекотний сезон триває з 21 травня по 11 вересня з максимальною середньодобовою температурою вище 31 °C. Холодний сезон триває з 23 листопада до 2 березня, з мінімальною середньодобовою температурою нижче 12 °C.
Історія міста Бухари
Місто Бухара - стародавнє місто, як і місто Самарканд, засноване близько 500 років до нашої ери. Але перед тим, як місто було засноване, це місце було вже населене людьми тривалий час. Місто було засновано об'єднанням трьох окремих поселень та будівництва оборонної стіни навколо них.
За весь час свого існування місто Бухара пережило періоди розквіту та часи занепаду, неодноразово руйнувалося та відновлювалося, переходило з рук в руки, але незмінно зберігало свою значущість як культурний, релігійний та торговий центр усього регіону. Його завойовували Олександр Македонський та Чингісхан, ним захоплювалися Марко Поло та Омар Хайям, а Тамерлан дав йому титул "Шаріф", тобто священне. У різні епохи воно було центром торгівлі на Великому Шовковому шляху, духовним і культурним центром мусульманського Сходу.
Багато століть місто Бухара була містом №1 у Центральній Азії, лише зрідка поступаючись першістю місту Самарканду. Але якщо Самарканд називали "Римом Сходу", то Бухара - це, швидше за все, "Східні Афіни", місто купців, майстрів, поетів та вчених.
Сьогодні, через тисячоліття, місто Бухара стало великим промислово-торгівельним центром в Республіці Узбекистан, хоча велику роль у житті міста відіграють численні архітектурні пам'ятки, яких тут понад 140.
Головні визначні пам'ятки міста Бухари
Місто Бухара - велике, стародавнє місто в Центральній Азії, перлина Азії, одне із найбільших торгових центрів на Шовковому шляху та священне місце для мусульман усього світу. А ще Бухара - місто-музей, де можна побачити понад 140 архітектурних пам'яток Середніх віків. За таку велику кількість історичних пам'яток воно внесене до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Цитадель Арк
Цитадель Арк - велична фортеця, одна з найдавніших споруд міста Бухари, яка займає важливе місце в історії і, мабуть, була першим поселенням на цій території. Вона була побудована на пагорбі в V столітті в традиційному середньовічному стилі і є масивною укріпленою спорудою з високими стінами та вежами. Протягом багатьох століть фортеця розросталася, її стіни зміцнювалися і ставали вищими.
Протягом століть Цитадель Арк була резиденцією бухарських емірів і залишалася ключовим оборонним об'єктом міста аж до початку XX століття. На території фортеці розташовувалися палацові зали, казначейство, суд та в'язниця. Тут, в Цитаделі Арк, крім правителів, жили та творили великі вчені, поети та філософи: Рудакі, Фірдоусі, Авіценна, Омар Хайям.
Фортеця дуже часто руйнували вороги, особливо вона сильно постраждала під час бомбардувань більшовиками у 1920 році.
Пізніше частина приміщень була відреставрована і перетворена на музей, що розповідає про історію емірату та життя бухарських правителів.
Сьогодні масивні стіни Арка заввишки 16-20 метрів оточують територію площею близько чотирьох гектарів. Усередині фортеці розташовані мечеть, тронний зал та кілька виставок краєзнавчого музею. Мечеть недіюча, зараз там можна побачити рукописи, присвячені релігії та граматиці арабської мови та інші зразки писемності 17-20 століть.
Ансамбль Пої-Калян
Архітектурний ансамбль Пої-Калян - видатний історичний комплекс у місті Бухара. Цей ансамбль включає три архітектурні об'єкти - мінарет Калян (1127 року), мечеть Калян (1514 року) і медресе Мірі Араб (1535 року), і є яскравим прикладом ісламської архітектури Середню Азію.
Ансамбль був збудований у 15-16 століттях у період правління Тимуридів, а саме будівництво було ініційовано султаном Улугбеком, а потім продовжено іншими правителями Бухари.
- Мінарет Калян, заввишки 47 метрів, є не лише найстарішим і найвищим мінаретом в Узбекистані, а й одним із найвідоміших мінаретів у Центральній Азії, який протягом століть служив не лише для заклику до молитви, але й був орієнтиром для караванів, що перетинали безкраї простори Великого шовкового шляху. Навіть знаменитий Чингісхан, за переказами, був настільки вражений красою та величчю мінарету, що наказав зберегти його.
- Мечеть Калян - головний соборний храм міста, який вміщує до 12 000 чоловік і вважається одним із найбільших в Узбекистані.
- Медресе Мірі Араб чинний найбільший духовний навчальний заклад у місті: тут є мечеть, лекційний зал, келії, а також усипальниця для знаті. З боків примикають дві двоярусні лоджії, прикрашені кольоровою мозаїкою.
Мечеть Калян та медресе Мірі Араб є важливими елементами комплексу, кожен з яких має свою історію та значення. Ансамбль Пої-Калян являється символом міста Бухара, важливим культурним та релігійним центром.
Ансамбль Лябі-Хауз
Ансамбль Лябі-хауз - відомий архітектурний комплекс у місті Бухара, що розташувався на одній із центральних площ цього міста. Ансамбль Лябі-Хауз включає три об'єкти: медресе Кукельдаш (1568 рік), ханаку Диван-Беги (1620 рік) і медресе Диван-Беги (1622 рік). Всі вони були побудовані в період XVI-XVII століть навколо великої штучної водойми.
Медресе Кукельдаш - найстаріша споруда ансамблю та найбільша медресе у Бухарі, яка має 160 келій, де могли жити до 320 студентів, але сьогодні тут уже не навчають, а проводять вечері та фольклорні шоу для туристів. Медресе Кукельдаш є прямокутною спорудою розміром 86 на 69 метрів, має два поверхи і великий двір, а центральний вхід має великий портал, прикрашений блакитною мозаїкою з написами арабською мовою.
Ханака Диван-Беги була збудована на початку XVII століття за наказом того ж візира Надира, як притулок для мандрівних дервішів. Ханака невелика за розмірами, її кубічна форма будівлі надає їй монументальності, а фасад, покритий яскравою та хитромудрою мозаїкою, що додає східного шарму. На двох поверхах розміщується багато келій.
Медресе Диван-Беги було побудовано в XVII столітті за наказом візира Надира як караван-сарай (готель), але згодом було перероблено в медресе. Це найкрасивіша пам'ятка в ансамблі Лябі-Хауз, фасад якої дуже яскраво прикрашено, стиль було перейнято у медресе Шердор з міста Самарканд, проте замість знаменитих левів тут на вхідному порталі зображені птахи щастя.
Лябі-Хауз - це невелика мальовнича водойма восьмикутної форми довжиною 42 метри і шириною 36 метрів, глибина водойми 5 метрів. Водойма у минулому використовувалася для зрошення, також як місце для відпочинку городян. Сьогодні Лябі-Хауз - найпопулярніше місце відпочинку у місті Бухара.
Місто Бухара (відео)
