Найкращі пам'ятки Албанії

Албанія - невелика країна на заході Балканського півострова, що розташувалася відразу на берегах двох морів - Адріатичного та Іонічного. Країна з неймовірно красивою та різноманітною природою та історичною спадщиною, але більшість туристів не вважають Албанію туристичною країною. І виною в цьому став тоталітарний режим диктатора Енвера Ходжі, який правив країною близько 40 років. Але сьогодні Республіка Албанія та її визначні пам'ятки все більше приваблюють мандрівників. Пляжі, озера, руїни стародавніх міст, фортеці, самобутня культура, гори, печери, водоспади варті того, щоб побачити їх на власні очі.

Визначні пам'ятки Албанії

Серед Балканських країн Албанія - одна з найбільш самобутніх і при цьому найменш вивчених туристами. Туристи з усієї Європи почали поступово відкривати для себе не лише історичні пам'ятки Албанії, ознайомившись із найкрасивішими фото з описами пам'яток архітектури, а й знайомства з Албанськими Альпами, гірськими озерами та каньйонами, термальними джерелами та прекрасними пляжами під теплим середземноморським сонцем та лазурно-голубими водами Адріатичного та Іонічного морів.

Історичні пам'ятки Албанії

Історичні пам'ятки Албанії - це стародавні християнські храми та мечеті, античні амфітеатри, середньовічні фортеці, міста-музеї.

Місто Тирана

Столиця Албанії місто Тирана веде свою історію з 1600 років. Тут можна поринути у минуле й сьогодення Республіки. Суворі будівлі епохи Ходжі, пам'ятники італійської архітектури, османська спадщина - все це дуже переплітається в одному місті.

Ознайомлення з столицею найкраще розпочати із центральної площі Скандеберга, яка носить ім'я національного героя Албанії. Навколо площі стоять адміністративні будівлі та урядові установи. Тут же можна помилуватися старовинною мечетю Етем Бея, яка стала символом релігійного відродження Албанії.

Для знайомства з історією країни можна вирушити до Національного історичного музею. Найвідомішою пам'яткою столиці вважається Годинникова вежа, яка була побудована в 1822 році. Піднятися гвинтовими сходами на оглядовий майданчик можна абсолютно безкоштовно. Окремий інтерес викликає урядовий бункер, збудований у комуністичний період історії країни, а зараз є музеєм. П'ять поверхів, понад сто різних приміщень, у тому числі конференц-зал на 200 осіб - цей притулок міг витримати не лише тривалу облогу, а й ядерний вибух.

Місто Дуррес

Друге за величиною місто Албанії розташоване у західній частині країни, на узбережжі Адріатичного моря. Історія міста Дуррес починається з VII століття до нашої ери. Це одне із найбагатших на визначні пам'ятки міст у країні. Місто було засноване грецькими колоністами. Завдяки вдалому розташуванню воно було і залишається великим портовим вузлом.

У місті Дуррес знаходиться античний амфітеатр, збудований у 100 році нашої ери та розрахований на 20 тисяч глядацьких місць. Це робить його найбільшим амфітеатром на території Балкан. Свій слід в історії міста Дуррес залишили і візантійці. Головною архітектурною пам'яткою, що збереглася до наших днів, це Візантійська вежа. Це залишки колись потужних укріплень, що захищали місто від вторгнення з моря. В даний час у вежі працює кафе, яке може відвідати будь-хто. В Археологічному музеї зібрано багату колекцію стародавніх артефактів, які обов'язково сподобаються поціновувачам історії. Як нагадування про існування монархії в Албанії, в місті Дуррес стоїть Королівська вілла. Це безмовний свідок докомуністичного періоду у житті країни.

Місто Берат

Місто Берат - старовинне албанське місто. Воно знаходиться за 123 кілометри від міста Тирана і його не дарма називають містом-музеєм. Це справді справжній музей старовинної архітектури та історії. Перше поселення тут з'явилося ще у VI столітті до нашої ери, у III столітті до нашої ери грецькі колоністи збудували на місці сучасного міста Берат велику фортецю, яка називалася Антипатрея. Пізніше місто входило до складу Римської та Візантійської імперій, Болгарської держави та Сербського королівства.

Давня фортеця у вигляді гігантського трикутника височіє на вершині гори. Стародавні квартали приведуть до головних воріт, де довкола в оборонних укріпленнях стоять старовинні гармати. Є 24 вежі. Оглядовий майданчик дозволить помилуватися історичними околицями.

Усередині цитаделі розташовуються стародавні храми та ціле зібрання цінних історичних артефактів. Фортеця частково житлова, є пропозиції про оренду апартаментів прямо тут.

За фортечною стіною дуже цікавий музей Онуфрія - це бувший головний майстер живопису, що мешкав тут у XVI столітті. Знаходиться музей прямо у колишній старій церкві "Сон Діви Марії". Тут зберігся дуже цінний іконостас 1807 року. Фонд музею складає 1500 об'єктів. За велику кількість пам'яток місто Берат було внесено до списку об'єктів Світової спадщини людства під егідою ЮНЕСКО.

Місто Шкодер

Місто Шкодер - одне з найстаріших міст у Європі, кажуть, воно виникло ще в епоху античності - приблизно в 4 столітті до нашої ери та наразі найбільше місто, розташоване на півночі Албанії. Його часто називають культурною столицею країни. У міста Шкодер є і багата історична спадщина. Чого варта тільки давня фортеця Розафа, історія якої починається з 3 століття до нашої ери, зведена серед скель на пагорбі, що омивається двома річками - Буни і Дрин. Легенди навколо неї приваблюють та зачаровують.

Одна з них мовить, як три брати ніяк не могли спорудити стіну фортеці, вона постійно валилася. Від безвиході вони принесли на поталу дружину молодшого брата. Так Розафа виявилася замурована живою. Ось фортеця і стоїть донині, має форму багатокутника. Сьогодні вона стала місцем масового паломництва молодих жінок, які просять про бажане материнство.

Площа фортеці 9 гектарів, тут же розмістився музей дуже цікавих археологічних знахідок. За фортецею можна гуляти, досліджувати руїни. З верхнього ярусу можна помилуватися чудовими панорамами на місто, яке оточують гори, озеро.

Місто Шкодер стало місцем проведення величезної кількості різноманітних фестивалів. Туристи з усієї Європи приїжджають до міста у дні проведення Карнавалу, Дня озера, Джазового фестивалю, Дитячого фестивалю.

Місто Гірокастра

На півдні Албанії, в долині річки Дрин, розкинулося місто, включене до списку пам'яток Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - місто Гірокастра.

Місто, що носить сьогодні назву Гірокастра, відоме з XII століття і входило до візантійської провінції Епір. Але практично все, що викликає в ньому інтерес, з'явилося завдяки приходу Османської імперії сюди в 1417 році. Туристичну популярність місту принесли баштові будинки, турецькі кулі, збудовані тут у XVII-XIX століттях. Вони типові для Балкан, але ніде більше не збереглися в такій великій кількості без реконструкції.

Цитадель у місті Гірокастра - пам'ятник XII століття, перебудований у 1490 році і пережив Османську імперію, нині - частина Світової спадщини ЮНЕСКО. Фортеця добре збереглася донині, не втративши монументальної цілісності.

Символ фортеці Гірокастра - годинникова вежа, результат модернізації 1811 року, тоді ж на укріплений пагорб було прокладено акведук. Для туристів відкритий доступ не тільки на територію фортеці, а й до деяких її приміщень, де в наші дні розташувався музей з артилерійською колекцією.

Крім цитаделі XII століття, турецьких будівель XVII-XIX століть та старовинних лазень, у Гірокастрі багато музеїв.

Антична Аполлонія

За 12 кілометрів від міста Фієрі лежать руїни античної Аполлонії. Місто було засноване 855 році до нашої ери греками і було важливим містом-державою Середземномор'я. З VI століття до нашої ери на цьому місці стояла Аполлонія Іллірійська - один із найбільших грецьких портів на Адріатичному морі.

Відвідування Аполлонії входить до обов'язкової програми для всіх, хто приїжджає до Албанії. Колись це був найбільший давньогрецький порт в Іллірії. Одна з перших згадок про Аполлонію - в творах Аристотеля. Згодом мешканці покинули ці місця через заболоченість. Археологічні розкопки, що почалися на початку XX століття, дозволяють судити про масштаби та багатство стародавнього полісу. Роботи продовжуються досі.

Сьогодні тут відкрито масштабний Археологічний парк. Туристам показують "Мозаїчний дім", амфітеатр, храм Артеміди, Одеон, залишки фортечних стін, ранньохристиянського храму та грецькі статуї. Давні руїни чудово поєднуються з мальовничими ландшафтами.

Археологічний заповідник Бутрінті

Стародавні руїни Бутрінті лежать майже на південному кордоні країни з Грецією, за 160 км на південь від міста Тирана, і вважаються перлиною Адріатичного узбережжя. Цей археологічний заповідник включений до списку світової спадщини ЮНЕСКО, що безперечно є своєрідним показником якості.

Спочатку він називався Бутротон, а заснували його греки ще VI столітті до нашої ери. Сьогодні перетворився на музей, який знаходиться просто неба і зустрічає гостей з евкаліптової алеї.

На найвищій горі античного міста було споруджено храм на честь бога лікування Ескулапа. Прочани приходили сюди лікуватися. Спочатку треба було переспати ніч у храмі, вранці розповісти сон священикові, який давав поради, як позбутися проблеми. І допомагало, як стверджують місцеві жителі. Пізніше на пожертвування збудували амфітеатр на 1500 місць. Але після землетрусу територія виявилася залита водою.

Розглядаючи фото з цікавими назвами та описами цих місць, стає зрозуміло, що вченими ще багато чого не вивчено та призначення споруд не розгадано. Як, наприклад, три арки з найдавнішою мозаїкою, від яких віє минулими століттями. Занедбаний Бутрінт був у XVII столітті.

Природні пам'ятки Албанії

Незважаючи на свою відносно невелику територію, Албанія може порадувати туристів найрізноманітнішими природніми пам'ятками. У маленькій Албанії є аж два моря - Адріатичне на півночі та Іонічне на півдні, тут можна відвідати і мальовничі озера, величні та неймовірно красиві гірські перевали, швидкі річки та дивовижні джерела.

Скадарське озеро

Це найбільше озеро Балканського півострова, що займає 500 квадратних кілометрів, знаходиться одночасно і в Албанії, і в Чорногорії. Скадарське озеро приваблює туристів своїми мальовничими берегами, багатим рослинним та тваринним світом, чистою водою та незайманими природними зонами, що знаходяться під охороною держави.

У непрохідній гущавині лісів загубилися середньовічні монастирі - це озеро часто називають "Балканським Афоном", адже в середні віки тут селилася велика кількість ченців-пустельників. Також, Скадарське озеро це "аеропорт для птахів", тому що сюди на зимівлю прилітають різні види пернатих - 200 тисяч птахів. На озері можна побачити фламінго, пеліканів та багатьох інших птахів. Озеро мілке, вода прогрівається до 30 градусів.

Судноплавство на Скадарському озері розвинене добре, тому в подорож ним краще вирушити на судні. Тим більше, що воно відоме своїми островами, на яких були побудовані церкви з усипальницями.

Охридське озеро

Другим за величиною та за значенням є Охридське озеро, розташоване між Албанією та Македонією, воно знаходиться під охороною ЮНЕСКО. Це озеро називають Охридським морем, адже глибина його сягає трьохсот метрів. На березі Охридського озера знаходиться затишне місто Поградец.

Озеро Коман

У самій північній частині Албанії знаходиться озеро Коман, яке, напевно, сподобається любителям норвезьких фіордів.

Це озеро Коман, яке знаходиться недалеко від міста Шкодер, було створено у 1970 роках у ході реалізації проекту зі зведення гідроелектричних споруд. Озеро має вузьку, викривлену форму, на берегах його розташовані прямовисні скелі. Мандрівники часто порівнюють ці місця із фіордами Норвегії. Двогодинна екскурсія на поромі дозволить отримати повне уявлення про природну красу Албанії. Для того, щоб гарантовано потрапити на пором, доведеться приїхати за дві години до відправлення, цей час можна провести в одному з кафе на воді, які розташовані неподалік.

Джерело "Блакитне око"

Туристам подобається унікальна пам'ятка природи - джерело із прозорою смарагдовою водою. Це карстове джерело лежить між Гіростратою та Сарандою, біля підніжжя гори Музина. З-під землі з великою силою б'ють вісімнадцять джерел, які утворюють озеро з незвичайним забарвленням. У центрі вода має темно-синій колір, а по краях блакитний. Звідси і походить назва - Блакитне око. Цікаво, що температура води не залежить від пори року та завжди тримається близько 13 °C. Точна глибина не відома. Водолазам вдалося спуститися лише на 45 метрів.

Крім того, сама природа в цьому місці просто зачаровує - багатовікові дуби і платани, порослі мохом, величезне листя плюща і численні оксамитові метелики та бабки бірюзового кольору - все це надовго запам'ятовується мандрівникам.

Національний парк та перевал Ллогара

Ця земля надзвичайно багата та щедра на різноманітність фауни та флори. Це дивовижне місце, з висоти пташиного польоту з верхньої точки в 2018 метрів відкривається вся Албанська Рів'єра і частина території Греції. В один бік з перевалу дорога спускається до Іонічного моря, а в інший виводить до синіх вод Адріатичного моря. Тут можна побачити унікальну щоглову сосну, яка на вигляд нагадує албанський прапор і просто насолодитися гірським повітрям, наповненим ароматом різних місцевих трав. Також можна проїхати гірським перевалом з міста Корча на південь Албанії. Дорога там складна, але види просто чарівні.

Цей перевал є улюбленим для любителів-екстремалів. Окрім стрибків з парашутом, можна навчитися керувати парапланом та отримати максимум задоволення від польоту.

У парку Логара щороку з парапланеризму відбуваються міжнародні змагання.

Національний парк Дайт

Дайт - то назва національного парку Албанії та водночас назва гірської вершини парку. Висота гори Дайт становить трохи більше 1600 метрів над рівнем моря. Влітку сюди приїжджають любителі хайкінгу та скелелазіння. Схили гори покривають соснові ліси, зустрічаються дубові гаї та букові ліси. Піднятися пішки на вершину Дайт - це окреме задоволення, яке вимагатиме хорошої фізичної підготовки. Але нагородою за працю стане чудова панорама на столицю Албанії та околиці національного парку. Звичайно, на гору можна потрапити і за допомогою канатної дороги, але так можна пропустити безліч цікавих місць на шляху: каньйони, водоспади, ущелину та гірське озеро.

Фантастичні моря Албанії

Албанія має вихід відразу до двох морів - західне узбережжя омивається Адріатичним морем, а південне узбережжя Іонічним морем. Адріатичне узбережжя з центром у місті Дуррес, славиться своєю цілющою йодованою водою, мальовничими краєвидами та спокійною атмосферою, що ідеально підходить для сімейного відпочинку. А на Іонічному узбережжі варто побувати на курорті Саранда - це зовсім близько до Греції, і море тут неймовірно прозоре.

Пляжі Адріатичного узбережжя в основному вкриті піском, є пологий вхід у море. Іонічне узбережжя - це дрібна галька і каміння, зате красиві пейзажі, маса затишних бухт та місць для заняття дайвінгом.

Сьогодні Албанію досить часто вибирають як альтернативу Греції, Чорногорії та Італії, адже пляжі та природа тут не гірші, а ціни відчутно нижчі.Туристи приїжджають сюди, щоб на власні очі побачити "албанські Мальдіви" з м'яким білим піском та зробити гарні фото. Дивовижне поєднання білої берегової лінії та води красивого блакитного кольору манить людей наче магніт.

Післямова

Популярність Албанії серед туристів зростає з кожним роком, але при цьому країна залишається багато в чому первозданною та незвіданою і коли ступаєш на землю, ще не розпещену увагою туристів і не чекаєш нічого особливого, але потім виявляєшся винагородженим сповна.

Албанія чекає на своїх допитливих гостей, здатних по-справжньому перейнятися чудесами природи та рук людини, вона їх не розчарує.

Місто-музей Гірокастра і Озеро Блакитне око (відео)

Сподобалася стаття? Будь ласка, поділіться:

Facebook Twitter Pinterest Viber Telegram WhatsApp

Вам також буде цікаво: