Релігія у Боснії і Герцеговині
Боснія і Герцеговина - дивовижна країна, де перетинаються різні культури, релігії. Це справжнє перехрестя культур, де мечеті мирно сусідять із православними церквами та католицькими храмами. Боснія і Герцеговина є домом для різних релігій, що виникли під зовнішнім впливом. Основною релігією у Боснії і Герцеговині є іслам - 53% від всього населення країни.
Боснія і Герцеговина - світська держава
Боснія і Герцеговина є світською державою, офіційна державна релігія відсутня. Конституція Боснії та Герцеговини передбачає свободу віросповідання. Крім того, держава визначила свої відносини з церквами та релігійними організаціями у "Законі про свободу релігії та правовому статусі церков та релігійних організацій у Боснії та Герцеговині", який був прийнятий у 2004 році. Закон передбачає свободу віросповідання, затверджує правовий статус церков та релігійних громад та встановлює відносини між державою та релігійними громадами.
Особливість етнічної релігії у Боснії та Герцеговині
Боснія і Герцеговина - найбільш етнічно неоднорідна країна Європи. Три південнослов'янські народи - босняки, серби та хорвати, кожен зі своєю релігією та історією, становлять більшість населення цієї невеликої країни. Головною відмінністю між ними є релігія - босняки сповідують іслам, серби - православне християнство, хорвати ж здебільшого католики. В іншому це єдиний народ, з єдиною мовою та традиціями, як би не намагалися націоналісти підкреслити "корінні відмінності" одного народу від інших.
Віками вони жили разом, на одній території, одружувалися, дружили і ходили в гості. Лише події недавньої історії проклали між цими, колись братськими народами, криваву межу. У результаті країна розділилася за релігійною ознакою, і зараз представники трьох народів компактно проживають кожні на своїй території, звідки "іновірці" майже повністю вигнані. Серби заселяють переважно північно-східні райони, хорвати - південні, західні та північно-західні області, тоді як більшість босняків проживає в центрі країни.
Нині прихильність до тієї чи іншої конфесії визначається переважно національністю: серби - сповідують православ'я (25 %), хорвати - католицизм (15 %). Серби і хорвати, які сповідують іслам, називають себе босняками чи мусульманами (53 %).
Іслам у Боснії і Герцеговині
Держава Боснія і Герцеговина є другою європейською країною після Албанії, де значна частина місцевого населення (половина і більше) традиційно сповідує Іслам, і єдиною у світі, в якій однією з титульних національних груп є слов'яни-мусульмани. Іслам почав поширюватися в Боснії ще до її остаточного потрапляння під владу імперії Османа, вплив якої посилився під час правління султана Мехмеда I (1413-1421 роки), Селіма I (1512-1520 роки), Сулеймана Чудового (1520-1566), тобто в ті часи, коли імперія Османа була на вершині свого розквіту. А потім протягом чотирьох століть турецького панування місцеві жителі переходили в іслам, формуючи новий етнос. Нині половина жителів країни - мусульмани. Здебільшого вони суніти.
Основною мусульманською організацією в країні є Ісламська спільнота Боснії і Герцеговини. Вона є незалежною у регулюванні своєї діяльності (ритуали, ісламська освіта, розподіл ісламських пожертвувань, видавнича діяльність, благодійність тощо), може керувати своїм майном та фінансується в основному через членські внески.
Мечеті є у всіх містах та у багатьох селах.
Іслам для боснійців - це насамперед критерій їхньої національної ідентичності. Адже по суті такі народи колишньої Югославії як серби, хорвати та боснійці відрізняються між собою лише віросповіданням: православним, католицьким та мусульманським відповідно.
У нинішній незалежній Боснії і Герцеговині мусульмани становлять 53% від населення країни.
Православ'я у Боснії і Герцеговині
У Боснії і Герцеговині проживає понад мільйон людей, які сповідують православ'я. Східна Православна Церква є найбільш поширеною Християнською конфесією в Боснії і Герцеговині і другою за поширеністю релігійною групою в країні після ісламу, за якою, у свою чергу, слідує римський католицизм. Переважна більшість із них - представники сербського народу. Відповідно православні християни у Боснії і Герцеговині належать до сербської православної церкви.
Серби у Боснії прийняли хрещення у першій половині 7 століття від римських священиків. Християнство там не закріпилося. Через два століття, у патріарство Фотія, вони прийняли хрещення від грецьких священиків.
До кінця 10 століття Боснія перебувала в залежності від сербського князівства і тому панувало православ'я.
На сьогодні п'ять єпархій Сербської Православної Церкви охоплюють територію Боснії і Герцеговини.
Збереглося чимало православних монастирів, започаткованих задовго до османського завоювання. Їх рятувало те, що були вони невеликі та стояли в затишних місцях у горах. Звичайно, їх грабували, палили, виганяли і навіть убивали ченців, але монастирі відроджувалися знову і знову.
Католицтво в Боснії і Герцеговині
Християнство проникло на територію сучасної Боснії і Герцеговини ще за римських часів. Північна частина Боснії прийняла християнство від християнських центрів Паннонії і була під юрисдикцією Церкви Митровиці. Решта країни належала до провінції Далмація і прийшла до християнства під впливом уродженців міст Адріатичного узбережжя.
У другій половині XV століття Боснія і Герцеговина потрапила під турецьку владу. Почалася масова ісламізація населення, але частина місцевого населення залишилася християнами. Протягом османського періоду (1463-1878) на території Боснії та Герцеговини було дозволено діяти лише одному католицькому ордену - францисканському. Цей орден досі дуже широко представлений, і ченці-францисканці користуються величезною повагою. Ще до османського панування орден мав 35 монастирів, з яких донині залишилось лише три. У середині дев'ятнадцятого століття з'явилася можливість відроджувати монастирі та будувати нові, нині їх 17.
Католицька церква в країні структурно ділиться на архієпархію-митрополію Врхбосни з центром у місті Сараєво і три підлеглі їй єпархії у містах Баня-Лука, Мостар і Требинє. Католицькі кафедральні собори є у містах Сараєво, Баня-Лука, Мостар, Требинє.
Як уживаються релігії в Боснії і Герцеговині
Представники різних конфесій у Боснії і Герцеговині завжди уживалися та мирно сусідили. Тут шанують думку невеликої кількості людей і нікому нічого не забороняють. Тут панує культ сусідства. Сусід сусіда знає, вони одне одному допомагають, поважають, вітають, святкують разом. Сусіду абсолютно байдуже, у що вірить його сусід, як він називає Бога, яких традицій дотримується. Якщо боснієць бачить, що ти добропорядний і без злих намірів, а вони дуже хороші психологи, тобі буде комфортно з ним сусідити і жити в його країні.
Місто Сараєво - це взагалі криниця для релігієзнавців. Багато релігієзнавців спеціально відправляють до міста Сараєво, щоб вони подивилися на злиття різних релігій, бо храми різних конфесій саме в місті Сараєво знаходяться на відстані буквально кількох кроків.
Чому босняки перейшли до ісламу (відео)
