Соціальне забезпечення в Німеччині є еталоном не тільки для країн СНД, але і для держав Євросоюзу. Головна мета побудованої в ФРН системи - захист і матеріальна підтримка осіб, які проживають в Німеччині і які потребують допомоги з боку держави в силу соціальних ризиків або інших складних обставин. Це забезпечує життєздатність німецького суспільства і характеризує Німеччину як державу загального добробуту (Sozialstaat). Розберемося, що лежить в основі системи соціального забезпечення в ФРН і що вона включає.
Система соціального забезпечення в Німеччині регламентується Соціальним кодексом, що має назву Sozialgesetzbuch (SGB), що включає в себе 12 окремих томів. Відповідно до § 4 SGB I, кожен громадянин ФРН має доступ до соціального забезпечення, яке передбачає соціальне законодавство. В основу системи соцзабезпечення покладено принцип страхування. Це означає, що право на соціальну допомогу в Німеччині мають усі застраховані особи.
Відповідно до § 2 SGB IV, соціальне забезпечення гарантовано особам, які застраховані в системах обов'язкового і добровільного страхування. При цьому кожна галузь соціального забезпечення має свою систему обов'язкового страхування. Багатьом з них присвячені окремі томи Sozialgesetzbuch.
Так, система соціального забезпечення в Німеччині включає:
Фінансування системи в основному забезпечується за рахунок страхових внесків економічно активного населення, їх роботодавців і податкових пільг. Соціальне забезпечення осіб, які не в змозі самостійно робити відрахування, здійснюється за рахунок бюджетних дотацій.
Всі зібрані кошти акумулюються в галузевих соціальних фондах. На даний момент експерти відзначають відсутність дефіциту в них, що забезпечується за рахунок економічного розвитку ФРН.
При цьому соціальні витрати держави продовжують неухильно зростати - в 2017 році тільки на соціальні виплати було витрачено 965 млрд євро, що на 36,5 млрд євро більше, ніж в 2016 році. При цьому частка держави в цій сумі становить 33,4%, роботодавців - 34,2%, а самих застрахованих осіб - 30,8%. Очікується, що до 2024 року обсяг соціальних витрат в Німеччині перевищить 1,1 трлн євро.
Збільшення витрат, яких вимагає соціальний захист, пов'язане зі старінням німецького населення (близько 35% всіх витрат йде на виплату пенсій), а також зі збільшенням кількості біженців. У коротко- і середньостроковій перспективі це, ймовірно, призведе до зниження розмірів соціальних допомог, так як вже сьогодні ці виплати складають в середньому 30% німецького ВВП.
Соціальне страхування в Німеччині є обов'язковим. Це дозволяє компенсувати солідарний підхід, зрівняти соціальні послуги для осіб з різним рівнем доходу, а також забезпечити необхідну допомогу тим, хто не здатний отримати її за допомогою участі в системах добровільного страхування через низькі або відсутні доходи.
Залежно від галузі страхування функції соціальних страхових фондів можуть виконувати як державні, так і приватні організації.
Як вже було сказано, соціальна допомога може надаватися в рамках різних систем страхування, наприклад:
медичне страхування (Krankenversicherung) - фінансується солідарно працівником і роботодавцем в розмірі 7,3% від зарплати кожним з них. З 2007 року є обов'язковим, частково або повністю покриває лікування, витрати на вагітність і пологи;
страхування від нещасних випадків (Unfallversicherung) - фінансується роботодавцем. Покриває лікування, реабілітацію, засоби по догляду, пенсію по інвалідності та інші витрати;
пенсійне страхування (Rentenversicherung) - фінансується в рівних частках працівником і роботодавцем в розмірі 9,35% від зарплати;
страхування довгострокового догляду (Pflegeversicherung) - фінансується солідарно працівниками і роботодавцями в розмірі 1,175% від зарплати. Покриває витрати на догляд за тими, хто в силу хвороби стає залежним (наприклад, лежачі хворі);
страхування на випадок безробіття (Arbeitslosenversicherung), фінансується солідарно працівниками і роботодавцями в розмірі 3% від зарплати. Забезпечує виплати допомоги по безробіттю.
Система соціального забезпечення передбачає не тільки великі пільги в Німеччині і натуральну допомогу для осіб, які її потребують, а й значні матеріальні допомоги. До найбільш поширених категорій виплат можна віднести:
Соціальні виплати в Німеччині призначаються при дотриманні декількох основних умов, зокрема:
Обставини, на яких ґрунтується запит соціальної допомоги, повинні бути доведені. Для моніторингу та перевірки цих фактів у країні працює 200 тис. соціальних працівників.
Особливості соціальної роботи в Німеччині полягають не тільки у виявленні проблемних сегментів і осіб, які потребують допомоги, але і визначенні обсягів цієї допомоги, причому не тільки в грошовому, а й у натуральному і іншому вираженні.
Що ж стосується розмірів виплат, то вони майже завжди визначаються об'єктивними обставинами або встановлюються у фіксованому розмірі. Розглянемо основні види допомог докладніше.
Рівень безробіття в Німеччині залишається одним з найнижчих в Європі - в жовтні 2024 року він склав 4,9% або 3,4% за даними Євростату. Безробітні розглядаються в якості незахищених верств населення та як такі, що потребують матеріальної допомоги до тих пір, поки вони не знайшли собі місце на ринку праці. Залежно від участі в страховій системі допомоги по безробіттю в Німеччині бувають двох видів:
Arbeitslosengeld I. Це виплата, що отримується особами, які до постановки на облік як безробітні були офіційно працевлаштовані не менше 12 місяців і здійснювали сплату страхових внесків. Розмір належної їм виплати залежить від середньої зарплати за попередній рік і податкового класу, до якого відносять платника. Як правило, це 45-50% від заробітку. Термін виплат залежить від віку і може становити від 6 до 24 місяців.
Arbeitslosengeld II. Виплата, призначена для працездатних осіб, які до постановки на облік як безробітні не працювали або не мають достатнього стажу для призначення Arbeitslosengeld I. Вона являє собою компенсацію за прожитковий мінімум в розмірі 332-416 євро і виплачується без обмежень по термінах.
Біженці в Німеччині становлять 16% від загального числа іноземних громадян - всього їх близько 1,7 млн осіб. Незважаючи на свою маргінальність біженці також розглядаються як особи, що потребують допомоги. Правовою основою для цього є закон Asylbewerberleistungsgesetz, яким визначено основні види підтримки, адресовані мігрантам з мусульманських та інших країн. Крім виділення житла і надання натуральної допомоги, вони можуть розраховувати на такі види соціального забезпечення, як:
гроші на кишенькові витрати при проживанні в таборі (Bargeldbedarf, Taschengeld) - в залежності від віку та сімейного стану 79-135 євро;
допомогу для біженців, які проживають самостійно, для покриття основних потреб (Grundleistungen) - в залежності від віку та сімейного стану 214-354 євро.
Зазначені виплати призначаються не тільки тим, кому схвалено надання притулку, а й тим, хто тільки чекає прийняття рішення.
Крім надання матеріальної допомоги благодійні організації та органи влади сприяють працевлаштуванню біженців. У разі здійснення оплачуваної діяльності або ж відхилення заявки на притулок виплата допомоги припиняється.
Німеччина забезпечує молоді сім'ї всілякими видами державної та страхової соціальної підтримки. Залежно від ситуації призначаються і матеріальні виплати, в тому числі:
основна допомога на дитину в Німеччині (Kindergeld) - в залежності від кількості дітей може становити 194-225 євро на кожного до досягнення повноліття;
дотації малозабезпеченим сім'ям з дітьми (Kinderzuschlag) - якщо їх сукупний дохід нижче прожиткового мінімуму, максимальний розмір допомоги становить 170-273 євро на кожну дитину;
матеріальна допомога для батьків-одинаків (Unterhaltsvorschuss), за умови, що другий з батьків не бере участі в вихованні - залежить від віку неповнолітнього і може складати 154-273 євро на кожну дитину;
декретна допомога в Німеччині (Mutterschaftsgeld) - призначається лікарняною касою, фінансується нею ж і роботодавцем солідарно, розмір виплат залежить від середнього заробітку мами;
батьківська допомога (Elterngeld) - виплачується від 12 до 24 місяців в залежності від обраної форми і залежить від розміру доходу батьків. Максимальний розмір - 1,8 тис. євро.
Вартість оренди житла в Німеччині досить висока - невелика квартирка площею 30-50 м2 в великому місті на кшталт Берліна чи Мюнхена обійдеться не дешевше 700-1,2 тис. євро на місяць. Але де б не проживали люди, якщо їх дохід не дозволяє їм забезпечити себе житлом, вони мають право на допомогу Wohngeld - доплату для оренди житла. Його можуть отримувати і студенти, і пенсіонери, і безробітні, які раніше працювали, і навіть бездомні в Німеччині, якщо вони уклали договір оренди і мають будь-який інший офіційний дохід.
Розмір допомоги, згідно § 4 Wohngeldgesetz, визначається виходячи з кількості мешканців, розміру орендної плати і загального доходу мешканців за формулою, визначеною § 19 Wohngeldgesetz:
1,15 x (M - (a + b x M + c x Y) x Y) євро,
де «М» - це розмір орендної плати, «Y» - щомісячний загальний дохід мешканців в євро, а «a», «b» і «c» визначається виходячи з кількості мешканців, які претендують на житлову допомогу відповідно до таблиці, затвердженої Додатком 1 до Wohngeldgesetz. Розрахунок і округлення показників «М» і «Y» здійснюються з урахуванням вимог Додатка 2. Для отримання детальної інформації та подачі заяви на виділення допомоги слід звернутися в місцеве житлове управління (Wohngeldbehörde).
Особливим видом соціального забезпечення можна вважати пенсії в Німеччині. На них, як уже було сказано вище, припадає понад 35% сукупного бюджету всіх соціальних виплат в країні. У Німеччині високий пенсійний вік - на пенсію виходять в 65-67 років. На сьогодні в країні проживає близько 18 млн пенсіонерів, більшість з яких отримує страхову пенсію в рамках системи обов'язкового пенсійного страхування.
Середньою вважається «стандартна німецька пенсія» (Standardrente), тобто 45% від середнього валового доходу трудящихся німців. У 2017 році її розмір становив 1,4 тис. євро для старих і 1,33 тис. євро для нових федеральних земель. Але на практиці на таку пенсію можуть розраховувати лише ті, хто має 45 років страхового стажу. А оскільки його мають далеко не всі, в реальності середній розмір німецької пенсії становить близько 1,1-1,2 тис. євро для чоловіків і від 600 до 900 євро для жінок.
Крім державної пенсії німці також можуть розраховувати на пенсійні виплати з приватних пенсійних фондів за рахунок власних багаторічних вкладів. Крім того, існує корпоративна пенсія, де виплати формуються за рахунок роботодавців, але отримувати її зможуть лише особливо цінні співробітники.
Німеччина є еталоном в питаннях соціального забезпечення свого населення. В країні існує величезна кількість різних видів соціальної допомоги, отримати яку можуть не тільки громадяни країни, а й іноземці. Тільки на виплату допомоги і окремих видів матеріальної допомоги Німеччина щороку витрачає близько 1 трлн євро, і сума цих витрат неухильно зростає. Основою існуючої системи соціального забезпечення є обов'язкове страхування. Послугами системи можуть скористатися практично всі, хто потребує допомоги, однак її розмір буде залежати від індивідуального вкладу застрахованої особи: якщо він був відсутній, то і допомога буде мінімальною.
Сподобалася стаття? Будь ласка, поділіться:
Вам також буде цікаво: