Що робити, якщо ви отримали відмову у видачі візи до Німеччини
Ми присвятили велику кількість матеріалів Польщі і способів легалізації в цій країні. Однак нерідко РП розглядається лише як перший крок для переїзду в інші європейські країни, зокрема, в Німеччину. Рівень життя у цій державі значно вище, але і вимоги для офіційного перебування суворіші. У цій статті розповімо про можливі причини відмови у німецькій візі, а також про існуючі способи вирішення цієї проблеми: повторній подачі документів, апеляції або судовому рішенні.
Як часто відмовляють іноземцям? Відсоток відмов
Відмова – величина непостійна, і дуже сильно залежить від добробуту країни. На думку німецьких чиновників, чим нижчий рівень доходів у населення, тим більше шансів, що людина не повернеться додому, а залишиться нелегалом у ФРН. Певна логіка тут є, принаймні статистика підтверджує цю тезу.
З упевненістю можна говорити про те, що відсоток відмов у видачі віз у Німеччину для громадян країн СНД один з найвищих в Шенгенській зоні.
Для орієнтування:
- Білорусам і росіянам відмовляють у 0,5-3% випадків.
- Українцям – у 5-6% (і, на жаль, цей показник продовжує зростати).
- Відмови громадянам деяких середньоазіатських країн досягають 50-60%.
При цьому безвізовий режим для українців зняв з громадян цієї країни необхідність отримання туристичних, гостьових та інших короткострокових віз у Шенгенську зону, але для тривалого перебування віза як і раніше, потрібна. До того ж, якщо не будуть виконані умови, за якими можуть відмовити в цьому документі громадянам інших країн (див. нижче), людину можуть не пропустити на кордоні.
Можливі причини чому можуть відмовити
Відмова у видачі візи повинна бути аргументована співробітником посольства. Часто це носить формальний привід, і про деталі не повідомляється. Здобувачеві надається бланк німецькою мовою та мовою країни перебування, на якому в списку всіх можливих причин вказані конкретні.
Зверніть увагу, що причини відмов за національними та Шенгенськими візами різні; різними є і бланки відмов. Іноді трапляються накладки, і відмови по одному типу візи приходять на бланках іншого типу (причини можуть збігатися, а нумерація пунктів ні). Ці випадки рідкісні, але, тим не менш, прецеденти є.
Відмова за національною візою
Проаналізуємо всі ці приводи для відмови з поясненнями, і розглянемо доцільність апеляції з ним:
- Пункт 1. Недостатньо документів. Один з найбільш простих для вирішення способів, достатньо просто надати відсутні. Головне точно знати, чого не вистачило. Нерідко причиною може стати нестача або невідповідність вимогам до фотографії, страховки і т.д. Якщо впевнені, що все гаразд і співробітник візового відділу помилився – можна подавати на апеляцію.
- Пункт 2. Визнання документа фальшивим. Дуже неприємний пункт. Якщо документ дійсно підроблений, буде не тільки відмова у візі, але й відповідна відмітка в базі даних. Якщо один з документів виявився фальшивкою, апеляція не допоможе, а тільки погіршить ситуацію. Якщо мова йде про помилку візового відділу – можна апелювати.
- Пункт 3. Дані анкети неповні / суперечні / невірні. Найпоширеніший пункт. Помилки в анкетах необхідно виправити і подавати документи заново. Апелювання без виправлення причин відмови безглуздо. Німецькі чиновники багато в чому педанти і формалісти, і вимагають того ж від підлеглих: будь-яка неправильно написана буква, цифра, дата та ін. можуть стати причиною для відмови.
- Пункт 4. Зазначена мета поїздки викликала сумніви. Дуже неприємна причина, і в першу чергу з-за суб'єктивності прийняття рішення. Правила в даному випадку досить розмиті, і чиновник виходить з них на власний розсуд. Апеляція має сенс тільки у випадку повної впевненості в неправоті візового відділу. Ось кілька прикладів із практики:
- Чоловік заявив, що хоче побачитися з ріднею в Німеччині і запросив гостьову візу, запрошення на 90 днів – чиновник вирішив, що термін перебування з цієї причини дуже великий і відмовив.
- Здобувач вказав причиною туризм, і зробив запит всього на пару днів. Співробітник візового відділу вирішив, що цього надто мало – написав відмову.
- Вказана одна мета, однак на співбесіді претендент, на думку чиновника, недостатньо аргументував її – відмова.
- Пункт 5. Виникли сумніви, що іноземець повернеться на батьківщину. Пункт багато в чому перетинається з попереднім. Рішення так само на совісті чиновника. Нерідкі випадки, коли з цього приводу відмовляють молодим неодруженим дівчатам, оскільки підозрюють, що реальна мета поїздки – фіктивний шлюб або нелегальне працевлаштування. Апеляція має сенс, якщо вдасться надати додаткові документи, що підтверджують повернення додому (добре оплачувана робота, навчання в престижному Вузі тощо), але і в цьому випадку запит на тривале перебування з одноразовим в'їздом може викликати сумніви (за логікою візового відділу: хто відпустить з роботи або навчання на такий тривалий термін?).
- Пункт 6. Недостатня кількість коштів. Пункт досить рідкісний. Необхідні суми позначені, а в разі запрошення, німецька сторона бере витрати на себе. Однак якщо здобувач, і запрошуючий безробітні, швидше за все, послідує відмова. Можете довести фінансове забезпечення – апелюйте. Інакше сенсу немає.
- Пункт 7. Порушення в попереднє перебування в Шенгенській зоні. Цей пункт складається з двох підпунктів:
- Незаконне перебування. За назвою підпункту очевидно про що йде мова. Але німці часто можуть причепитися до формальностей. Наприклад, виїзд здійснювався в останній день візи, але через запізнення громадського транспорту, здобувач покинув Шенген не до 23:59 вказаного дня, а виїхав до 1:00 наступного дня. На кордоні проблем не виникло, але в БД інформація потрапила – Німеччина в такій візі відмовила. Можна подавати на апеляцію, якщо впевнені, що зможете довести відсутність своєї вини у затримці.
- Попередня віза (візи), видана однією з країн зони, в основному використовувалася для перебування в іншій країні (країнах). Сюди ж може бути віднесений випадок невірного «першого в'їзду», коли за візою, виданою країною А, перший перетин кордону було з країною Б. Якщо є докази помилки чиновника, можна подавати апеляцію.
- Пункт 8. Неподання важливих даних, відмова від співробітництва з держорганами Німеччини. Пряма відмова від співробітництва, зрозуміло, призведе до невидачі візи, однак сюди ж потрапляють і випадки, коли здобувачеві здалися некоректними питання, задані на співбесіді, і він не став відповідати. Німці вважають, що можуть ставити будь-які, навіть самі особисті питання. Готові відповісти? Можете апелювати.
- Пункт 9. Загроза держбезпеки (громадському порядку тощо). Максимально серйозний пункт. Сюди можуть потрапити і кримінальні злочини і порушення порядку (приводи в поліцію), проблеми з дотриманням митних правил та аналогічні діяння. Апелювати можна тільки якщо є впевненість в помилці чиновника. Якщо факт правопорушення дійсно мав місце, то вирішувати проблеми краще разом з грамотним юристом.
- Пункт 10. Заборонні дані в SIS. Якщо факт запису про здобувача в SIS підтверджений, апеляція марна. Необхідно спочатку вирішити питання з накладеною забороною.
Відмова в шенгенській візі
Формуляр відмови по Шенгену дещо відрізняється, хоча деякі пункти і перетинаються. На сьогодні діють наступні причини:
- Проїзний документ визнано фальшивим (підробленим) або фіктивним. Неоднозначний пункт. Якщо буде визнано свідоме введення в оману, можуть бути застосовані серйозні санкції. Якщо справа у помилці – можна замінити документ або апелювати рішенням чиновника.
- Мета перебування не підтверджена. Відсутні необхідні документи. Сюди ж відноситься скасування броні, невідповідність періоду відпустки терміну запитуваної візи та інші аналогічні причини. Виправити помилки легко, надавши відсутні дані, однак апелювання краще не використовувати, а подавати на візу заново.
- Недостатньо коштів для перебування / транзиту / повернення. Якщо факт має місце, необхідно виправити ситуацію і подавати документи заново. Якщо є впевненість в помилці чиновника, можна подавати на апеляцію.
- Не витриманий коридор по Шенгенській візі. Коридор режиму 90/180 продовжує діяти протягом очікуваного терміну перебування. Апеляція можлива тільки при явній помилці співробітника посольства / консульства. В інших випадках доведеться чекати закінчення коридору.
- Дані здобувача знаходяться в SIS. Заборона на в'їзд в Шенгенську зону. Для подальших дій необхідно розібратися в ситуації і усунути причини заборони. До цього часу апелювати або подавати заново безглуздо.
- Загроза з боку здобувача однією або кільком країнам ЄС / Шенгенської зони. Йдеться про загрози громадському порядку, держбезпеки та ін. Пункт схожий на попередній. Заборона на в'їзд у всі країни зони. Може бути пов'язано з підробленими та / або фальшивими документами, виявленими при попередніх спробах отримати візу. Аналогічне рішення: ліквідувати першопричини. Якщо у вас причиною відмови є пункт 6, тоді потрібно скласти письмову заяву на отримання відповідної довідки згідно § 34 Закону про центральний реєстр іноземців. Заява може бути надіслана особисто в центральний реєстр іноземців (AZR) безкоштовно або за 20 євро в посольство в Києві у віконце №10. Завантажити бланк заяви на отримання даних згідно § 34 AZR-Gesetz.
- Відсутність страховки. Рішення очевидно: придбати поліс і подавати документи заново.
- Не переконлива мета та умови перебування. Аналогічно п. 2, але в цьому випадку документи надані, але не визнані достатніми. Є впевненість у правоті – можна апелювати. В іншому випадку, замінити підтвердження мети та умов і подавати знову.
- Сумнів у поверненні на батьківщину. Складний пункт, так як «прогноз повернутися» буде робити чиновник, базуючись на суб'єктивних факторах. Приймаються до уваги:
- Споріднене укорінення (наявність сім'ї, яка залишилася вдома).
- Професійне укорінення (хороша робота, навчання тощо).
- Відсутність порушень при попередніх відвідуваннях Шенгену.
- Наявність додаткових доходів на батьківщині (здача в оренду житла тощо).
- Інші фактори.
Що робити, якщо відмовили в німецькій візі?
Способи виправити ситуацію:
- представити документи;
- апелювати;
- подати в суд.
Розглянемо нюанси кожного з методів окремо.
Повторна подача після відмови
У деяких випадках це зручний інструмент. Наприклад, якщо якісь документи (особливо у великому обсязі) були невірними і вдалося отримати нові, то краще подати весь пакет наново, ніж доводити спроможність виправлень.
Важливо розуміти, що якщо помилки не виправлені, подавати документи повторно категорично не рекомендується! Всі відмови фіксуються, і чим їх більше, тим важче буде отримати візу в подальшому.
Апеляція
Це процедура оскарження рішення, прийнятого співробітником візового відділу. Докладніше про неї буде розказано нижче. Згадаємо лише, що повинна бути повна впевненість у своїй правоті, і надані документальні докази цього.
Чому іноді апеляція необхідна? Якщо відмова у видачі візи пов'язана з неіснуючими порушеннями, і здобувач не буде апелювати, в БД збережеться інформація про його вину! Подальше отримання віз в інші країни може опинитися під питанням.
Судове рішення
Якщо ні один з перших способів не дав результатів, існує можливість оскаржити рішення чиновника в судовому порядку. Для цього позивач звертається до суду в Берліні.
За розгляд справи позивач оплачує витрати приблизно в 500 євро. Окремо оплачуються послуги адвоката, оскільки сам позивач бути присутнім на суді не може через відсутність візи.
Один випадок з практики: судовий процес тривав близько року, була витрачена значна сума, але позивач виграв процес. В результаті отримав візу в Німеччину на... два тижні!
Вдаватися до цього способи краще тільки у найважчих випадках.
Інструкція подачі апеляції, якщо не дали візу в Німеччину
Отже, відмову отримано, претендент не згоден, прийнято рішення апелювати.
Крок 1. Вибираємо дату (термін подачі)
Апеляція може бути подана в період від дня отримання відмови до одного місяця (30 днів) від цієї дати. Якщо термін минув, можна звернутися в суд – на це відводиться рік з моменту відмови.
Крок 2. Вибираємо спосіб
Апелювати можна за допомогою поштового відправлення або безпосередньо в посольстві, опустивши документи в спеціально призначений для цього ящик. Можливість відправки документів по факсу або електронною поштою поширена не скрізь і повинна уточнюватись на місці.
Крок 3. Складаємо апеляцію
Документ складається виключно німецькою мовою. Якщо мовних знань недостатньо, краще звернутися до фахівця.
Не варто робити акцент на емоційній складовій події або використовувати художні звороти – документ повинен бути складений сухо, по справі і містити доказову базу.
В апеляції повинна бути присутня наступна інформація:
- ПІБ, адреса (прописка, фактичне проживання), повні контактні дані заявника.
- Дані закордонного паспорта.
- Вказівку мети поїздки у Німеччину, її тривалість.
- Повні дані про приймаючих з боку ФРН.
- Підтвердження наявності необхідних фінансів.
- Докази обов'язкового повернення на батьківщину.
- Вказана причина відмови з доказами її неспроможності.
Разом із заявою надаються всі наявні документи, докази правоти претендента (якщо відмова по робочій візі – трудовий договір) та інші документальні факти, які можуть допомогти у прийнятті рішення.
Крок 4. Подаємо апеляцію і очікуємо рішення
Весь пакет документів подається у візовий відділ обраним способом (див. Крок 2).
Заява розглядається консулом (або іншим уповноваженим на те співробітником). Середній термін розгляду від 2 до 6 тижнів.
У разі відмови можливий варіант судового рішення.
Що робити, якщо немає відповіді на апеляцію?
Рідко, але бувають випадки, коли відповіді на апеляцію не було. Найчастіше це пов'язано з завантаженням візового відділу. У цих випадках подавати документи потрібно заново!
Проблема може з'явитися через строк апеляції – розгляд справи може затягнутися на кілька місяців, а на апеляцію надано лише 30 днів. Тому при першій подачі краще потурбуватися повідомленням про отримання від вас документів.
Висновок
Відмова у візі в Німеччину – це неприємний момент, але не привід впадати у відчай. Ми розглянули кілька способів дії, включаючи апеляцію. Тепер вам відомо, як відбувається цей процес, де і в які терміни. Залишилися запитання можна задавати в коментарях.
Відмова у візі до Німеччини (відео)
