Ліхтенштейн, офіційне назва Князівство Ліхтенштейн - це дуже маленька європейська держава, яка розташувалася в Альпах, між Швейцарією та Австрією. Офіційна мова в Ліхтенштейн є німецька мова і абсолютна більшість громадян князівства віддають перевагу їй в побуті та на роботі. Князівство Ліхтенштейн - єдина німецькомовна країна, в якій відсутні офіційні регіональні мови та мови меншин.

Єдина державна мова в Ліхтенштейн є німецька мова. Нею розмовляє понад 95% населення. Крім того, Ліхтенштейн - це єдина держава, в якій лише німецька мова є державною. В інших країнах, таких, як Німеччина, Австрія, Швейцарія, Люксембург, Бельгія, Італія, Данія німецька мова у своєму офіційному статусі державної або місцевої сусідить з іншими мовами.
Але, незважаючи на те, що жителі Ліхтенштейн розмовляють німецькою мовою, письмовою мовою в цій кпраїні є літературна швейцарська німецька мова, яка відмінна від стандартної німецької мови. Основні закони правопису у ній дещо відрізняються від стандарту класичної німецької мови. Подібне змішання двох мовних груп, швидше за все, стало наслідком територіального розташування Ліхтенштейну та впливу Швейцарії на його становлення як держави.
Засоби масової інформації в Ліхтенштейн зобов'язані використовувати швейцарську німецьку мову у своїй діяльності. Також, лише цією мовою здійснюється навчання у школах, випускається література, складаються державні документи та пакти, а також спілкуються представники влади.
Швейцарський варіант літературної німецької мови не дуже відрізняється від німецької, яка використовується в Німеччині та Австрії. Здебільшого ці відмінності стосуються словникового запасу, словотвору, правопису, фонетики та меншою мірою граматики. У німецькому мовознавстві ці особливості називають гельвецизмами. Швейцарська варіант німецької мови вважається письмовою мовою.
Найбільш очевидні граматичні відмінності - відсутній родовий відмінок, а в складнопідрядному реченні дієслово може стояти як в кінці, так і на початку.
Крім того, у швейцарській німецькій мові відсутня буква "ß", яка замінюється подвійним "s". У швейцарських школах правила використання цієї літери не викладаються, а також "ß" відсутня на швейцарських комп'ютерних клавіатурах.

Більшість жителів - ліхтенштейнці. Самоназвою корінних ліхтенштейнців є "алеман". У перекладі слово означає "всі люди". Саме таку назву дали перші жителі князівства, котрі почали заселяти територію історичної області Швабії (Німеччина).
Найпоширенішим місцевим діалектом німецької мови у Ліхтенштейні є алеманський діалект. Згідно зі статистикою, близько 90% усіх мешканців Ліхтенштейну є носіями саме алеманського діалекту.
Алеманський діалект поширений у південних областях Німеччини, в Австрії та Швейцарії, у деяких італійських областях та у французькому регіоні Ельзас.
Алеманський діалект німецької мови має свої власні підгрупи, тому в різних місцях Ліхтенштейну можна почути нижньоалеманський, верхньоалеманський та гірськоалеманський діалекти.
Історія становлення національної мови розпочинається з 13 століття нашої ери. До цього часу біля сучасного Ліхтенштейну населення ділилося на дві рівні мовні групи. Одна була носієм алеманського діалекта, друга - ретороманської мови.
А через вплив держави франків подібна двомовність практично повністю зникла і місцеве населення згодом почало говорити виключно на алеманському діалекті.
Варто зазначити, що сьогодні на території Ліхтенштейну досі існують населені пункти, назви яких були взяті з кельтської мови. Причиною цього є те, що до того, як територію підкорили римляни, в цій місцевості правили кельти і багато назв історичні місцевості закріпилися.

Найпоширенішою мовою в Ліхтенштейн залишається німецька мова, яка дуже розвинена.
Англійська мова використовується меншою мірою. Вона є основною мовою для надання інструкцій студентам вищих навчальних закладів. Отже, англійська набула великого поширення в Ліхтенштейні і стала найпопулярнішою другою мовою. Проте німецька мова використовується як основна мова навчання у навчальних закладах початкового та середнього рівнів.
Крім німецької та англійської мов у країні поширена італійська мова, рідною її для себе вважає понад 1% місцевого населення. Також є громадяни, які розмовляють португальською, турецькою, іспанською та албанською мовами. Однак кількість цих громад не перевищує понад 250 осіб, кожна.
Сподобалася стаття? Будь ласка, поділіться:
Вам також буде цікаво:
