Якою мовою розмовляють в Литві
Литва - нація з багатою історією та традиціями. В XV столітті Литва була однією з найбільших країн Європи. Тому не дивно, що литовська мова вважається найдавнішою індоєвропейською мовою. Вона сягає корінням до санскриту, латини та давньогрецької мови і зберігає багато архаїчних рис, які були присутні на ранніх етапах праіндоєвропейської мови. Литовська мова збереглася до наших днів як жива мова, якою досі говорять.
Державна мова Литви
Державною мовою Литовської Республіки є литовська мова. Це мова державно-індивідуальних, державно-суспільних відносин, яка офіційно використовується в суспільному житті держави, у школах, установах, засобах масової інформації, офіційних документах.
Визнаючи мову державною, вищі державні установи Литви зобов'язуються її охороняти, дбати про її виховання, навчання, правильне вживання в усіх сферах суспільного життя. Права на офіційне користування державною мовою, основні положення її використання та підтримки встановлюються Законом про державну мову Литовської Республіки прийнятим 31 січня 1995 року. Виконанням його положень опікується Державна комісія литовської мови. Комісія подає на затвердження Уряду Литовської Республіки програми використання та освіти державної мови та здійснює їх, вирішує питання кодифікації та стандартизації мови. Нагляд за використанням публічної мови здійснюють Державна мовна інспекція, що створена в 1990 році та міські мовні служби.
Литовська мова також є однією з офіційних мов Європейського Союзу. Сьогодні на ній говорять понад 3 мільйони людей як на території Литви, так і за її межами. Литовська мова незвичайна, складна для вивчення і просто неймовірно цікава.
Історія мови Литви
Серед індоєвропейських мов литовська мова є консервативною в деяких аспектах своєї граматики та фонології, зберігаючи архаїчні риси, які зустрічаються тільки в давніх мовах, таких як санскрит або давньогрецька.
Книгодрукування литовською починається в 1547 році з катехізи Мартінаса Мажвідаса, написаного на центральному літературному різновиді литовської мови і виданого в Кенігсберзі. Книга містить перший литовський підручник - "Легка та швидка наука читання та письма", в якому автор на 4 сторінках наводить алфавіт та кілька придуманих ним граматичних термінів. Першою книгою, виданою на території Великого князівства Литовського, є католицький катехізис, виданий у 1595 році у місті Вільнюс, написаний центральним варіантом літературної литовської мови, він також є першою книгою литовською мовою із зазначенням наголосу в словах тексту.
У 1620 році з'являється і перший словник литовської мови на східному письмовому діалекті литовської мови, який згодом пережив п'ять видань. В 1653 році видається підручник граматики.
Важливу роль у становленні литовської літературної мови та литовської національної самосвідомості відіграла робота Шлейхера "Посібник з литовської мови" 1856-1857 років, що продемонструвала високий ступінь консерватизму литовської мови так як латина, давньогрецька та санскрит.
У 1795 році, після третього поділу Речі Посполитої, коли Литва увійшла до складу Російської імперії, у Литві почалася русифікація. Розвитку литовської мови на той час сприяли ті, хто писав на жмудському діалекті - Даукантас і Валанчюс. 1864 року, після січневого повстання, Михайло Муравйов, ввів заборону на литовську латиницю у пресі. Натомість було введено литовську писемність кириличними літерами, розроблену Корніловим. Але литовські книги продовжували друкуватися за кордоном, у Східній Пруссії та Сполучених Штатах Америки. Незважаючи на суворе покарання, книги ввозилися до країни так званими книгоношами. У 1904 році заборона була скасована.
Історія державної мови Литви
Литовська мова була вперше визнана державною мовою в Конституції Литви 1922 року, а також у Конституціях Литви 1928 і 1938 років. У перші десятиліття незалежної держави у всіх сферах суспільного життя утвердилося використання литовської мови. Була кодифікована литовська мова, сформувалися спільні мовні стилі, які могли задовольнити потреби науки, адміністрації, літератури. Правильні мовні вимоги були обов'язковими для всіх державних службовців.
Під час окупації Радянським Союзом було скасовано поняття державної мови, проведено планову політику русифікації. Радянська влада намагалася витіснити литовську мову з офіційного життя держави, утвердити російську мову та двомовність в установах, підприємствах, школах. Проти цього виступили литовські інтелектуали, мовознавці, письменники, які дбали про правильність і навчання литовської мови. З 1987 року опір переріс у протести проти русифікації нації, яку проводив Радянський Союз, вимагалося повернути литовській мові права державної мови. Під тиском руху та громадськості 18 листопада 1988 року Верховна Рада Радянського Союзу визнала литовську мову державною. Після відновлення незалежності Литви в 1990 році Тимчасовий основний закон і прийнята в 1992 році Конституція Литовської Республіки юридично закріпили цей статус литовської мови.
Діалекти литовської мови
Литовська мова поділяється на два основні діалекти: аукштайтський та жмудський - ці назви походять від литовських слів "високий" і "низький" і позначають розселення їх носіїв щодо течії річки Німан.
Діалекти, в свою чергу, поділяються на субдіалекти. Обидва діалекти мають по три субдіалекти. Жмудський ділиться на західний, північний та південний. Аукштайтський також на три - східний, західний і південний.
Діалекти литовської мови відрізняються один від одного і від загальнолитовської мови різними особливостями: фонетикою, морфологією, синтаксисом, лексикою. Але усі вони мають також багато спільних рис: вільний наголос, довгі й короткі голосні, тверді й м'які приголосні проти голосних заднього ряду, однакові граматичні категорії, однакове словникове ядро.
Алфавіт литовської мови
Для запису литовської мови з XVI століття використовується дещо змінена латиниця. У 1901-1905 проведена реформа правопису включала зміни в алфавіті. Сучасний алфавіт литовської мови ґрунтується на латинській і містить 32 літери, з яких 23 літери латинського алфавіту.
Мова меншин в Литві
Російська мова вважається однією з найбільших мов національних меншин, якою користуються в Литві, і є рідною для 8,2% населення. Носії російської мови живуть переважно в містах. Серед тих, хто розмовляє російською, є представники інших етнічних груп, наприклад білоруси, євреї, українці та інші.
Польська є іншою мовою меншини, носіями якої є приблизно 5,8% населення. У Південно-Східній Литві цією мовою переважно користується польська етнічна меншина в регіоні.
Іноземні мови в Литві
Англійська мова є найпопулярнішою іноземною мовою в Литві, нею розмовляє близько 80% молоді країни. Англійська мова в основному використовується в місцях, які відвідують іноземні туристи, таких як музеї та готелі.
Цікаві факти про литовську мову
Багато філологів вважають литовську мову найдавнішою з усіх існуючих живих мов. Справа в тому, що за фонетикою та морфологією вона максимально наближена до праіндоєвропейської мови, від якої і походять усі сучасні мови Європи. "Кожен, хто хоче дізнатися, як розмовляли індоєвропейці, має послухати литовського селянина", - сказав одного разу французький лінгвіст Антуан Мейє. Ось чому при відтворенні праіндоєвропейської мови фахівці спираються насамперед на латину, санскрит, грецьку мову та литовську.
Литовська мова дуже схожа на санскрит. Причина подібності полягає не в спорідненості, а у великій кількості праіндоєвропейських елементів, що в них збереглися. Литовський та санскрит мають схожу граматику, а також безліч схожих за вимовою та значенням слів.
В литовській мові майже немає лайки. Так, наприклад, одним з найбільш грубих лайливих слів є слово, що перекладається як "жаба". Якщо ж литовцям хочеться добре вилаятися, вони використовують англійські слова та висловлювання.
Литовсько - український розмовник (відео)
