Люксембург - високорозвинена індустріальна країна, одна з найзаможніших країн Європи, великий міжнародний фінансовий центр із розвиненою та стабільною банківською системою. Банківська система Люксембургу представлена як місцевими фінансовими установами, так і філіями іноземних банківських груп. Банки Люксембургу можуть запропонувати широкий вибір банківських послуг для своїх клієнтів, а також для іноземних громадян та іноземних компаній.

Ще в середині минулого століття головним джерелом доходів Люксембургу була чорна металургія, що розвивалася на багатих родовищах залізних руд, що належать до великого Лотарингського басейну біля південного кордону Люксембургу. В економіці країни вона довгий час відігравала головну роль. Сталеливарний концерн ARBED, заснований у 1911, був найбільшим промисловим підприємством країни, але у 1997 було погашено останню доменну піч і припинено видобуток залізних руд, сталь виплавляють тільки з металобрухту та в електропечах.
Однак, цей відносний спад у сталеливарному секторі компенсувався перетворенням Люксембургу на фінансовий центр, який за останні три-чотири десятиліття став локомотивом економіки Великого герцогства. Сьогодні банкінг є одним із провідних заходів фінансового центру Люксембургу.
Близько 25% ВВП Люксембургу приходиться на сферу банківських послуг. Цей фінансовий сектор країни є найбільшим вкладником у вітчизняну економіку. У цій юрисдикції банки користуються особливим попитом і популярністю серед місцевого населення і також серед іноземців - фізичних і юридичних.
Не дивно, що цей сектор приносить країні такий високий прибуток, а також забезпечує робочими місцями десяту частину населення. Як головний контролюючий орган, у фінансовій сфері задіяна спеціальна комісія з нагляду, яка називається CSSF. Саме вона представляє Люксембург на міжнародній арені та в Європейському Союзі зокрема. На неї ж лягають обов'язки щодо виконання положень та надання рекомендацій у цьому сегменті економіки.

За даними Союзу банків Люксембургу, у країні функціонує майже 150 банків із 27 країн світу, з яких більше 120 є філіями та дочірніми компаніями іноземних банків, що робить маленьку державу, розташовану між Німеччиною, Францією та Бельгією, одним із найважливіших фінансових центрів у Європі.
На долю Люксембурга припадає 6-8% всього світового офшорного капіталу. Сюди залучено великі капітали інвестиційних фондів. Банківська галузь дуже важлива для країни і Люксембург вважається одним із трьох світових лідерів за сумою чистих активів, які перебувають в управлінні.
Герцогство ще характеризується найвищим рівнем банківської інтернаціоналізації в Європі: за оцінкою PwC, лише 6,4% банків можна назвати місцевими. Найбільшу частку ринку займають банки Німеччини (18,1%), Франції та Китаю (по 11%), Швейцарії (10,2%), США та Японії (по 3,9%).
У банківській системі Люксембургу працюють досвідчені, які володіють кількома мовами, службовці із сусідніх країн - Бельгії, Франції та Німеччини. Багато службовців також належать до інших європейських національностей (італійці, португальці, іспанці, англійці, голландці, скандинави), тому завжди можливе термінове переведення документів. Усередині самої банківської системи Люксембургу існує вільний обмін та переміщення валют, незалежно від цілей.
Банки Люксембургу дотримуються принципу банківської таємниці, зберігаючи конфіденційність інформації, довіреної їм клієнтами. Її можуть розкрити лише після офіційного та обґрунтованого запиту регулятора чи правоохоронних органів. Розкриття банківської таємниці суворо карається відповідно до кримінального кодексу покаранням і може загрожувати штрафом до 5 тис. євро або тюремним ув'язненням на строк до 6 місяців.
Важливою залишається роль Центрального банку Люксембурга.
Центральний банк Люксембурга був заснований в 1856, як Міжнародний банк Люксембургу, який отримав право випуску банкнот. У 1873 створено Національний банк Великого Герцогства Люксембург, наділений правами центрального банку, зокрема випуску банкнот. У 1881 року банк було ліквідовано, право емісії залишилося лише в Міжнародного банку Люксембурга. З 1920-х років банкноти випускало також Міністерство фінансів.
1983 року створено Валютний інститут Люксембурга, 1985 року інститут почав випуск банкнот. 22 квітня 1998 року ухвалено закон про створення Центрального банку Люксембургу.
Основний банківський офіс розміщується у будівлі, збудованій наприкінці XIX століття. Вона розташована практично в центрі Люксембургу на Плато Бурбон.
Центральний банк Люксембургу контролює діяльність усіх банків, фінансових установ та інших професіоналів, що працюють у фінансовому секторі, таких як брокери фондової біржі, менеджери з інвестицій, фінансові консультанти та інвестиційні фонди. Яких-небудь обмежень у частині іноземного володіння та репатріації капіталу та прибутків не існує. Банківська система Люксембургу стабільна та міцна.

На питання як можна зберегти особисті чи корпоративні фінансові кошти у безпеці, запобігти їх знеціненню при стрибках курсу валют і отримати можливість використання максимальної кількості фінансових операцій із контролю та управління банківських рахунків, відповідь на них буде очевидна - необхідно відкриття банківського рахунку в Люксембурзі.
Загалом банківська система тут настільки стабільна, що рахунок у банку Люксембургу часто планують відкривати особи, які територіально перебувають дуже далеко. Відстань у цьому випадку не є перешкодою, тому що з лишком перекривається численними перевагами:

До основних критеріїв для вибору банку можна віднести такі:
Як правило, для процедури відкриття банківського рахунку за кордоном достатньо надати банку такі документи та інформацію:
Люксембург входить до Єврозони та використовує євро поряд з іншими країнами ЄС. У обігу знаходяться банкноти у 5, 10, 20, 50, 100, 200 та 500 євро, хоча невеликі магазини можуть не приймати банкноти понад 100 євро. Монети включають 1, 2, 5, 10, 20 і 50 центів, хоча монети в 1 і 2 центи зустрічаються дедалі рідше. Багато магазинів тепер округляють товари у більшу чи меншу сторону до п'яти центів.
Сподобалася стаття? Будь ласка, поділіться:
Вам також буде цікаво:
