Румунія одна з найзагадковіших країн у світі - прекрасна країна з мальовничою природою та дивовижними пам'ятками, країна казок, середньовічних замків та старовинних монастирів, багато з яких внесено до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, батьківщина жахливого графа Дракули та просто дуже гостинне місце. Румунію бажають побачити туристи з усього світу і їм не обов'язково знати державну мову Румунії, адже тут непогано розмовляють англійською, французькою, німецькою мовами, які вивчають у школах.

Відповідно до Конституції Румунії 1991 року, переглянутої в 2003 році, румунська мова є офіційною мовою держави. Румунія вимагає використання румунської мови в офіційних урядових публікаціях, державній освіті та юридичних контрактах. Рекламні оголошення та інші публічні повідомлення повинні мати переклад іноземних слів, а торгові знаки та логотипи мають бути написані переважно румунською мовою. Офіційно з 2013 року румунська мова має своє свято - День румунської мови, який відзначається 31 серпня.
Більше 90% громадян Румунії вважають румунську мову рідною мовою. Всього румунською мовою говорять 28 мільйонів людей по всьому світу. Великі іммігрантські громади знаходяться в Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Канаді та Чикаго, США. У 1995 році найбільша румуномовна громада на Близькому Сході була виявлена в Ізраїлі, де румунською мовою говорили 5% населення. Румунською мовою, як другою мовою говорять люди з арабомовних країн, які навчалися в Румунії. Підраховано, що у 80-ті роки у Румунії навчалося майже півмільйона арабів Близького Сходу.
У Румунії поширені інші мови. Так, близько 6% жителів країни розмовляють угорською мовою. Крім того, у Румунії проживають народності, які спілкуються на власному діалекті.
Державна мова Румунії знаходиться в п'ятірці найпоширеніших у світі з групи романських мов поряд з іспанською, португальською, французькою та італійською. Крім того, ця мова вважається офіційною і в Республіці Молдова.
3 2007 року румунська мова стала офіційною мовою Європейського Союзу.
Історія розвитку румунської мови дуже суперечлива. Ця суперечливість виникла з двох причин: нестача історичних джерел, особливо письмових, та політичні інтереси. Тому існує кілька версій розвитку румунської мови, які ґрунтуються на різних варіантах історії румунського народу.
Офіційний варіант історії румунської мови, визнаний більшістю сучасних істориків, ґрунтується на теорії романізації Дакії. Відповідно до цієї теорії Римська імперія колонізувала Дакію за дуже короткий період. Колоністи прибували в Дакію з усієї території імперії, і більшість із них були носіями латинської культури - близько 80 %. Ця безпрецедентна колонізація призвела до того, що місцева мова провінції зникла майже повністю. На даний момент у румунській мові налічується не більше сотні слів чистого гето-дацького походження.
Друга за поширеністю версія про походження румунської мови заснована на теорії про спадкоємність румунського народу.
Відповідно до цієї теорії румунська мова сформувалася в тому ж лінгвістичному просторі, де до цього існувала мова гето-даків. Після завоювання Дакії Римом в 106 року до відведення римських військ за Дунай в 275 року не відбулося повного зникнення гето-дакскої мови, оскільки місцеве населення жило дуже відокремленими громадами і лише малою мірою стикалося з колоністами. Тривала романізація призвела до появи прото-румунської мови. Романізація ж почалася ще до захоплення Дакії Римом і тривала після відходу Риму з дацької провінції, що пояснює настільки яскраво виражений романізований характер сучасної румунської мови.
Першими писемними пам'ятками румунської мови стали ті, які вдалося знайти на початку 16 століття. Ними виявилися листи, ділові папери, і навіть тексти священного писання.
Найдавнішим і найзнаменитішим вважається лист Някшу з містечка Кимпулунга, датований 1521 роком, у якому він повідомляв градоначальнику Брашова про вторгнення османських військ. Лист був написаний на кирилиці. Літературні твори почали з'являтися на два століття пізніше. Їх також видавали на кирилиці.
Наприкінці XVIII століття представники Трансільванської школи, запропонували відмовитися від кирилиці та створили для цього новий алфавіт на основі італійської та французької мови. Починаючи з 1830-х і 1840-х років, на території Валахії вводиться у вжиток перехідний алфавіт, що поєднував кириличні та латинські літери. У 1850-х роках окремі школи Валахії переводяться на латинську абетку. Після об'єднання князівств у державу Румунія, указом першого монарха об'єднаної Румунії Олександра Куза, у 1860 році у сфері державного управління та в освіті було введено румунський алфавіт на основі латиниці, тобто писемність була офіційно встановлена на латинській основі.
Румунська мова протягом свого існування зазнавала суттєвого впливу мов та діалектів сусідніх країн та народностей. У ньому є чимало запозичень з угорської та циганської, болгарської та сербської, української та російської.
Характерною рисою румунської мови є відсутність діалектів. Говірки Мунтенії, Молдови, Марамуреша, Баната і Трансільванії майже не різняться, крім малого числа регіоналізмів. Невелика діалектність пов'язані з однорідністю місцевого населення. Наприклад, говірки румунської мови в Марамуреша та трансільванська румунська практично нічим не відрізняються, хоча й присутні деякі слова та словосполучення регіональної форми.
Найбільш своєрідними говірками у Румунії є молдавський та угорський діалект, тут є не лише фонетичні, а й граматичні відмінності. Особливо активно використовують подібні мови мешканці сіл, що межують із Молдовою. Нерідко їхню говірку не розуміють жителі інших регіонів Румунії. Наступною мовою, яка активно використовується на території Румунії, є угорська. На її частку припадає близько 6% від населення. Крім цього, в Румунії проживають етнічні групи циган, українців, молдаван, турків та росіян, які у власних громадах розмовляють рідною для себе мовою. При цьому в школах передбачено обов'язкове вивчення румунської мови, яка входить до п'ятірки найпоширеніших лінгвістичних одиниць із романської групи.

Офіційна мова - румунська і нею розмовляють по всій Румунії, крім того, в Румунії розмовляють кількома іншими мовами.
В результаті обов'язкового викладання двох іноземних мов в школах багато румунів мають гарне знання англійської та французької або німецької мов, а також широко поширені італійська та іспанська мови.
У Румунії, англійська мова є найбільш вивченою іноземною мовою, 99,4% учнів у системі середньої освіти, а потім слідує французька (84,6%) і німецька (10,7%).
Сподобалася стаття? Будь ласка, поділіться:
Вам також буде цікаво:
